вимога — [виемо/га] гие, д. і м. о/з і … Орфоепічний словник української мови
вимога — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Платіжна вимога — платіжний документ, який містить вимогу одержувача коштів до платника про сплату певної суми через банк … Міжнародне комерційне право
впоминанъє — вимога … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Претензія — вимога, скарга, позов підприємства … Міжнародне комерційне право
постулат — вимога [XIX] Се скромні постулати «наразі», добрі як проба для вишколення збирачів. Дуже важно б було для комісії мати зголошення робітників, які б заохотилися до сеї праці і бажали вести її в порозумінні з комісією [XIX] … Толковый украинский словарь
виклик — у, ч. 1) Прохання або вимога з явитися куди небудь. || Оплески, вигуки глядачів як прохання, вимога до артиста (артистів) вийти на сцену (для схвалення виступу або повторення його). || Знак, сигнал (телефонний, радіо і т. ін.), за допомогою якого … Український тлумачний словник
поклик — у, ч. 1) Прохання, запрошення або вимога прийти, з явитися куди небудь і т. ін. || перен. Притягальна сила чого небудь. За покликом душі. 2) Прохання або вимога діяти певним чином, взяти участь у чому небудь. || Заклик, відозва, гасло. || Сигнал; … Український тлумачний словник
регресний — а, е. Стос. до регресу. •• Регре/сний по/зов юр. зворотна вимога; вимога кредитора про повернення грошової суми (або іншої майнової цінності), яку він сплатив третій особі з вини боржника … Український тлумачний словник
ультиматум — у, ч. 1) У міжнародних відносинах або під час воєнних дій – категорична вимога, невиконання якої загрожує розривом дипломатичних відносин, застосуванням сили і т. ін. 2) Взагалі якась категорична вимога, що супроводжується погрозою … Український тлумачний словник
